під теплою лавиною вустам солоним волю вже давали.
живе тепло ковтали, місяця перлину стерегли…
за падолистами вихріють білі шквали,
голодні тіні крутить від снаги…
не вберегли перегорілі душі_
карає криком щастя хижий бог_
до всього світу і дзеркал байдужі
сплатити марять мертвим мріям борг_
містерії в порожньому об’ємі,
кошлаті крила / пір’я наче сніг_
крихкі ключі / колючі діадеми/
роздертий навпіл чорний оберіг_
