Прислухайся. Хрускіт зірок під ногами,
Поринь у бульйони прадавніх світів,
Відчуй всю абсурдність кривавої драми,
Відвічної жадібності, й поготів.
Здіймися до Сонця – обпалить хай крила,
І рухни в безодню - реальність життя,
В земну гіркоту, що нас всіх породила,-
Знов прийме, знов зродить, - на втіху смертям.
