послідовно чатує на хибу
безвідносно до стану речей_
на стає лиш вібрації німбу,
погляд жалиться, подих пече_
не пручається серце червиве,
не втручається в розтин подій_
нині буде погорді пожива,
канонічно нерівний двобій_
механічні, довершені рухи,
хитра посмішка викрала силу _
плоть вчинивши розправу над духом
вириває обпалені крила_
