на білій межі, долу мотлох одеж,
віднині й довіку чужі...
...гострити ножі, зайве вкравши з мереж,
натерши в палітри іржі_
облизані вітром, омиті дощем,
нарешті спустошені_ вже
зіниці за фільтрами спраглі пожеж_
кого хто тепер стереже_
на білій межі, де тяжіє туман,
сховавши текстури ріллі_
стежок де вужі, де камлає шаман,
купаючи руни в золі...
...хапаючи поглядом випари слів,
плекаючи віру в мерця_
розтанути маревом бачених снів
спаливши роздерті серця_
