сумління спрагле компромісу_
тяжіння до важких очей_
в лещатах тиснуть янгол з бісом,
тавром хто перший пропече_
ця похідна з ребра адама_
ці змії хіті та спокуси,
з давно червивими плодами,
ждуть вперто першого укусу_
тремтить земля, роздерте небо,
здаля вчувається_ чужа_
коротки спалах_ геть_ не треба_
пейзажу вистигла іржа_
не врівноважити ті сили,
спаплюжені крихкі світи,
сказала слово_ як скосила_
хтось може здужає_ не ти_
