холодні ночі / чорні врожаї_
охочі до потал спокуси змії
спустошують оази та раї,
сльоза дощу змиває попіл з вії_
вгаває маятник вагання_ на межі
між сну проваллям й скелею погорди
брязчать мовчанням точені ножі
і музи вжалені скорботно кривлять морди_
отари хмар загублені в імлі_
залюблені до сказу грішні знайди_
розкисле листя пріє на землі,
зернисте тло транслює сепій слайди_
порожні очі_ спалені вуста_
зніми з хреста тінь зморену бажанням_
вужі шляхів / задимлені міста,
колюча рима_ добре, що остання_
