начувається бабина осінь_
розпадаються хитрі структури_
небо вибрякло мало не зовсім,
перехожі_ тотожні скульпури_
хижі посмішки / мотлох вбрання,
по сухому стежки навмання_
начувається бабина осінь_
накладаються бачені сни_
око жадно вчепилося в просинь,
верби мочать розпатлані коси,
поміж скронь резонуючих гасне
недочасне клепання коси...
домовинні / бетонні пейзажі,
ластовиння на сірому тлі,
з музи чавиш порожні пасажі,
та тріпоче в терновім корсажі,
скиглить щось на невпізнанній мові
й чистить крила в прогірклій золі_
