паранормальний падолист_
зчіпляються гачками рими,
імлистий всесвіт за дверима,
калюж захряслий аметист,
живе намисто на дротах,
і що не птах – то чорний янгол,
порожніх торб останнє танго,
їм аплодує білий стяг_
найперша жовта заметіль,
протятий аквареллю аркуш,
марудиш слів прокислу кашу,
дереш ілюзій прілу цвіль,
по стежки смузі йдеш в дими,
зникають сірі домовини,
між звивин гуркотять лавини
і виє заздра тінь псалми_
