і від сміху що сніг за комір_
і від шепоту долу дим_
місяць змінює кислий колір,
муза бісить еклектом рим_
розпадеться останнє слово_
підкрадеться осіння тиша_
алгоритми безпомилково
хтось для неї не вперше пише_
чи були на долонях очі_
чи до яну ліпився інь_
на іконі вікна пророче
розчиняється сну глибінь_
