Хто народився для сарказму,-
Тому першить в горлі від щастя,
Любов такому, як образа,
Як ланцюги на всі зап’ястя.
Хто народився для любові,-
Дощу радіє, сонцю, вітру.
Проблем не бачить, апріорі
І розчиняється у світі.
Всякі втішають Бога люди,
Він кожному відводить місце.
Завжди було так, завжди буде.
Яскравий світ, тому, що різний.
