на пів оберту ближче до втечі_
обсмоктав протяг зайві слова,
вкрало дзеркало докір чернечий,
скоро всесвіту смерть теплова_
буйноцвіти травневі ламали,
чав’яділи на темному тлі_
кармам вже нараховано бали_
кожен має тавро на чолі_
розтинає як лезом ця тиша_
кислим джазом не вимориш сплін_
небо нижче, і прірва все глибша,
канонічна бо згода сторін_
осінь змінить затерту колоду
і розмиє ландшафти дощем_
щезне все_ дАрма дули на воду_
час ховати за масками щем_
