Катрен (фр. quatrain) — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул. Вживається і в неповному римованому вірші (рубаї), і в неримованому. Структура К. сприяє досягненню оптимального ритмоінтонаційного, синтаксичного та смислового значення:
Сміються, плачуть солов’ї а
І б’ють піснями в груди: б
Цілуй, цілуй, цілуй її — а
Знов молодість не буде! б
(Олександр Олесь).
Подеколи термін “К.” вживають для означення викінченого за думкою та формою чотиривірша (мініатюри):
Земля і небо борються в мені,
І хто кого подужає — не знаю.
Люблю простори неба осяйні
І до землі любов велику маю.
(П.Савченко).
Продумано-прописано-прожито.
У вічності карбується момент -
Піщинка, що просіяна крізь сито:
Звук-літера-слова-рядок-катрен.
(Мальва Світанкова «Карбований катрен»)
Довкола питання, важливого для самоусвідомлення особистості, організовано вірш "Листопад", — твір, у якому воєдино злилися майстерність пейзажного зображення й характерні риси ліризму Якова Щоголіва. Автор створює виразний малюнок осіннього лісу, з якого вітром уже обнесено "червоно-жовтий лист", краплі ж роси на гілках уява поета бачить застиглими сльозами. Із цим лісом, емоційно зворушеним, автор порівнює душу героя, звертаючись до нього, розчарованого життям, з'ясовуючи його спроможність не те щоб зберегти колишні почуття, а бодай посумувати за тим, що вони зникли:
... А ти, що осені настиг
Та просвітку не знав,
Чи хоч єдиний лист зберіг,
За котрим жалкував?
І чи хоч краплю теплих сліз
Зоставив від весни,
Щоб плакать так, як плаче ліс
За літом восени?
Цим гостро-емоційним твором Я.Щоголів немовби сам чинить застереження щодо тієї філософської незворушності, того "буддизму", яким пройняті інші твори цього поета.
У сучасному віршознавстві К. стосується будь-якого чотиривірша, навіть якщо він входить до таких складних строфічних структур, як сонет.
Наприклад, Маланюків сонет, адресований М.Зерову, «наладований енергією» епохи 20-тих років ХХ-го століття:
Під дикий галас доброго і злого
Тих днів шорстких, коли втеряв наш дух
Співучий мелос, ще відвічний логос
Гартований боями ранив слух.
