Нам світ із-зовні крутить фільм жахІв.
Придумала собі своє кіно,
Де ніжності кохання ллє вино…
Мій світ несправжній, бо повсюди біль?
Я на страждання закриваю очі?
Людина носить дзеркало в собі
І ретранслює те, що сама схоче.
В добрі і злі гармонія завжди,-
Інакше Земля зійде із орбіти.
Що назбираєш і примножиш ти?
Куди покличеш тих, що йдуть по сліду?
