і з пірамід колись та буде пил_
ти бачиш неба лід над головою_
вкривають землю чиряки могил,
прозріння пахне цвіллю і грозою_
коріння чахне_ чи від слів води_
твої сліди завжди звертають в коло,
гріхи в снігах_ по осені плоди_
хрест не зберіг_ сумління не збороло_
здіймай батіг, нещадний кат надій_
вкарбовані в кору гештальти щастя
згоріли вщент_ антракт без зайвих дій_
порожнє дзеркало жде першого причастя_
