холодна абстракція ранку.
безодня байдужих очей.
нестями взаємне похмілля.
слів сенсу позбутих засилля
і шурхіт чужих швидкостей…
сьогодні зламаються грати
тісного периметру двох_
не буде від неба покари_
ледь рухає поглядом хмари
уявний, осміяний бог…
неначе нічого нового,
лиш радник на гострих плечах_
що вже не підпустить нікого,
вказавши на темну дорогу
розвіє мрій в’їдливих прах…
