околиця світу_ місцевий будинок культури_
антична оздоба змавпована наспіх_ на сміх_
утробу лоскочуть дошкульні рулади зажури,
злітають ворни у безвість з розхристаних стріх...
тобі не здається_ тут пращури вили вовками_
вгризалися в землю, трощили макітри голів,
лизали хрести, кров в майбутнє тягнули гаками,
мотали до палиць серпи, рогачі, колії...
між мертвими мертвий, обрізавши крила під корінь,
блукай манівцями майбутніх зарослих руїн,
байдуже брязчать ні про що резонуючі зорі
і тінь, як худоба, бреде вздовж облуплених стін...
