Світ пізнаю, пізнаючи себе,
Ну, щоб далеко марно не ходити.
Навчилась вже з собою в мирі жити.
Є люди кращі, гірші,- не гребе.
Любові теж навчаюсь на собі.
Пробачити себе бува не легко,
Та мушу, бо інакше життя – пекло,
В горі й печалі втонуть земні дні.
І керівництву на собі учусь.
Коли сам керівник і сам підлеглий,
То перший вже не буде дуже наглий,
Не стане вимагати в себе чуш.
