Тікати з цього світу. Позаочі
Мене врятує дика пустота.
Побачиш: я уже давно не та,
Хоч зберігаю в згадці ясні очі.
І вітер. Прохолода. Самота.
…Крізь тебе простувати бозна–де,
Шукати ліки від слідів розлуки,
Хоча твої так часто сняться руки,
І взагалі мені лиш ти увесь.
Але від тебе сліду і не чути…
