як дзеркало приречено порожнє,
як в закутях торішній теплий сніг,
як попіл з тих криниць, де чи не в кожній
слюду води крилом здіймає гріх_
імла / міраж _ пейзаж розмитий вітром_
скупа палітра / всохлий гіацинт,
очиці, що вібрують мертвим світлом,
відлуння сміху тягне в лабіринт_
передчуття пітьми_ несамовиті
рої воронячі_ як в морі риба, ти,
напівпрозорі тіні, прахом ситі,
не варті миті скривлені світи
