перемелені жорнами рими,
перетрушений бруд мертвих істин,
на умовних околицях риму
косовиця і нині_ і прісно…
щезли в кислі їдучі тумани
сірі труни кількАповерхові,
в них ждуть й досі, живим притаманні ,
довгі тіні, надміру нервові…
пропускаєш уточнені втрати
крізь решЕта холодного мозку,
нині й прісно_ що бути_ що мати_
що ламати недо́гарки з воску…
