танцює гріх на попелищі мрій_
в калюжі щастя сліз купається зловтіха_
все як було : “що долу, - те й вгорі”,-
спокус пирій / зір мертвих обліпиха...
очищена від натяків пиха_
проціджені крізь чорні сита рими_
повзе змія під крила лопуха,
холодний вітер грається з дверима...
вже не ввижаються фортеці із піску,
розтрощені з кісток слонових вежі,
мовчанням грієш крижану росу
і тягнеш ще одну за невідомі межі...
