ти в режимі офлайн. пораховано зорі.
перелито з пустого в порожнє думки.
щось скавчать про пусте музи цифрою хворі
у брудному / змілілому руслі ріки...
ти в режимі офлайн_ память в'ється вузлами
як на сонцем зігрітім граніті змія,
ти проходиш крізь снів та ілюзій розлами
гострим лезом багнета / ножа / колія...
прокипає душа, вицвітає зіниця,
вигорають сплетіння нейронних клубків
і скубуться на фарт журавель та синиця
за периметром грат з одиниць і нулів...