Торішній сніг лежить. Дратує
Весняне сонце. За вікном
Сидять круки. Не сплять, чатують
Тепло та здобич заодно.
Ключі від сонця? Не дістати
Так просто. Знати треба, де
Сховали їх. В душі у ката
Ніхто нізащо не знайде.
Так близько вічність. Страшно стало
Подумати. І далі йти
Шукати щастя. Бо замало
Його у серці самоти.
