холодне сонце ріже хмару скальпелем,
сліди в снігу збивають тяму з рей,
пусті слова розкладено на атоми,
тягучий дьоготь вилито в єлей…
це просто збіг чи точка біфуркації_
затерта карта мічених колод…
ти розставляєш знаки пунктуації
так ніби вперше підбираєш код…
сверблять від струму зашкарублі звивини,
ламаючи одну з дієвідмін_
рихтуєш форму, викривлену римами,
і закриваєш_ не зберігши змін…
