Вітер здуває слова
із паперових плотів.
В рік, де не прийдуть жнива.
Тільки покоси слів
стануть уладнаним хаосом
вздовж і впоперек днів,
де я вже буду парусом,
що відбілів й відболів.
Що за надумані пристрасті
нас зігрівали в мороз?
Що за далекі близькості
у вигляді порцій і доз?
Як же я те все витерплю?
Скільки, щоб все забулося?
Чим я із серця витоплю
те, що раптом відчулося?
Ой, ви гарячі стануми!
Ой, ви киплячі плюмбуми!
Може ми цілим станемо,
з вами ми цілим будемо?!!
Може ми зварим-виварим
зимні ті недоречності?
Ті, що не стали вибором,
оті злочинні безпечності...
Вітер слова вишарпує...
Буде листок листком.
Краплі важезні крапають.
Хімія. Сплави. Лом...
06.02.18.
