Мені так хочеться почути голос твій.
Такий, як завжди, теплий і приязний.
Для чого ти обрізав крила мрій?
Зробив життя прісним і невиразним?
У океані одиноких слів
так легко потонути зовсім.
Сама собі пишу "твої" листи.
А вже за мить настане осінь...
(Альона Хомко, 2016)
