Присвячується Білінському В Б, Воротиленку В С
Нам Москва засмітила мізки,
Підмінили брехнею історію.
Ніби ми з москалями брати,
Хоч молодші, та дещо спотворені.
Мов, не так ми співаєм пісні,
І не так промовляємо слово.
Віщі думи зовсім не рясні,
Та якась замілка наша мова.
Та й не ми засвітили зорю
Європейському древньому світу.
Научили плекати ріллю,
Здобувати метал і освіту.
Появились в недавні часи
Як сармати, чи гуни, чи готи.
А до того буяли ліси
Без осель, без людей, без турботи.
Та які там столиця, міста?
Тут тулились лиш дикі погани.
Перед тим, як пришла праорда
Десь невідь де з’явились слов'яни.
А Столиця- Москва золота!
Що якийсь там задрипаний Київ?
Родовід свій ведуть від Христа!
Через Рим - Візантію - Софію.
Всі русинські здобутки, книжки
Заховали глибоко від світу,
Щоб нащадки повік не змогли
Залишити моосковську орбіту.
Та марні їх надії, труди.
Зруйнували ми тайні темниці.
Віднайшли заповітні книжки,
Волю правді дали, наче птиці.
І тепер скаженіють від слів
‘’українці’’ , ‘’Мазепа’’, ‘’Бандера’’,
Свою сутність фашистіських спрутів
Приторочують нам , як химеру.
Правнучата лихої орди
Вже не сіять вам війни і чвари.
За свої п’ятьсотлітні гріхи
Ждіть гоморської божої кари!
2017
