НА МУЗИКУ ВІКТОРА ОХРІМЕНКА № 78
Повернувсь з країв далеких,
На порозі хати став…
Навесні, немов лелека,
До гніздечка завітав.
Сонце вже зійшло на небі,
Дув легенький вітерець,
Білий став, неначе лебідь,
Ось матуся і отець.
Стріла мене моя мама,
Стрів татусь при сивині…
Долі стомлені роками,
Чи наснилось це мені?..
Як живете, моя мамо?
Чи здорові, Тату, ви?
Посивіли ви з роками,
Як без мене тут жили?
Повернувся я назовсім,
Щоб надати всьому лад,
Хоч уже і в мене осінь,
Але вам я дуже рад.
Стріла мене моя мама,
Стрів татусь при сивині…
Долі стомлені роками,
Чи наснилось це мені?..
Поклонюся їм у пояс,
Пригорнуся до грудей,
Може серце заспокою,
Сльози витру із очей.
Все зроблю, щоб їхня старість,
Їм була не в тяготу,
Почерпну батьківську мудрість,
Дам їм старість золоту.
Стріла мене моя мама,
Стрів татусь при сивині…
Долі стомлені роками,
Чи наснилось це мені?..
