Мене так манять небеса!
Розкрити крила й полетіти.
Глядіть як падає роса,
Як бігають щасливі діти!
Напевно там завжди тепло,
Немає холоду людського,
Того,що завжди в спину дме,
Поганого нема нічого.
От зараз встану й полечу,
Забуду все і всіх забуду,
Сердець тривожити не буду,
Та сподіваюсь ще прийду!
