Ну, навіщо повертаєшся вже в котрий раз,
Коли майже стих почуттів тих вогонь?
Підкидаєш сухих гі́лок у душу,
залишаєш свій образ
І, як вже звик, покидаєш перон.
Ти мабуть й не знаєш, як боляче це..
Переживати все знову і знову
Згадаю ті очі і усмі́шку ту,
Криє хвилею поступово...
