Став автобус.Вийшли люди.
А водій Микита
Сів на задньому сидінні
Щось перекусити.
Наминає хліб із салом,
Квасом запиває.
А народу вже чимало
В автобус сідає.
Всі дивуються на дядька,
Що,як пан,розсівся.
І питаються у нього,
Де водій подівся.
Той мовчить,як лев у клітці,
Ніби і не чує.
А народ ще більше злиться,
Піниться,бунтує.
Тут Микита встав,як скеля:
-Ану тихо всім, кажу!
Зараз лиш закрию двері,
Всіх миттєво довезу.
Тут дідусь стрибнув із місця,
Хвать його за комірець:
-Гей,тримайте терориста,
А то буде нам кінець.
Нема чого випробовувати терпіння пасажирів! 
Насмішили 
