Шепотів ти мені "люблю".
Це "люблю" було тихе й ніжне.
Обіцяв, що любов свою
берегтимеш у серці вічно.
І розтанув знов у снігах,
заховався у мріях далеких.
Десь у горах, в чужих краях,
там живеш, поміж морем і степом.
Відчуваю, як погляд твій
поринає у вир з птахами...
Ти мені тоді шепотів:
- Збережу я твоє кохання.
