(Олесі Рикмас)
Ще ніколи так близько не був із бажанням завітним
Наш світанок життя, що так радістю дня заяснів;
Ще ніколи у квітні так тепло не було мені, –
Хай життя наше стане цим світлим і сонячним квітнем.
Двадцять п’ята весна як ніколи зелена-зелена.
Навіть всесвіт холодний зірвався подвійним теплом
І у серце надій – як ніколи! – надій намело…
Ти ж тепер наречена моя, ти моя наречена.
Ми з тобою, узявшись за руки, збудуємо нішу
Прислухаючись завжди до серця святих голосів.
Може Бог уже бачив подібних нам сотню разів,
А от я сумніваюсь, чи є наречена гарніша…
29.04.2012 р.
Володю,вірш гарний і дуже сподобався,але коментувати його не буду,оскільки більше хочеться сказати інше:Вам надзвичайно пощастило з Музою,а Їй,у свою чергу,з Її співцем!Щиро радію такому поєднанню!
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
друже-Ваню, щиро вдячні за тепле вітання, жму Вашу руку
Як гарно,ніжно і мило!.. Вітаю вас,Володю і Олесю,з такою прекрасною щасливою подією!Нехай любов і взаємна гармонія супроводжують вас протягом Вашого спільного життя!
Володимир Шевчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00