Наречена

(Олесі  Рикмас)


Ще  ніколи  так  близько  не  був  із  бажанням  завітним  
Наш  світанок  життя,  що  так  радістю  дня  заяснів;  
Ще  ніколи  у  квітні  так  тепло  не  було  мені,  –  
Хай  життя  наше  стане  цим  світлим  і  сонячним  квітнем.  

Двадцять  п’ята  весна  як  ніколи  зелена-зелена.    
Навіть  всесвіт  холодний  зірвався  подвійним  теплом  
І  у  серце  надій  –  як  ніколи!  –  надій  намело…  
Ти  ж  тепер  наречена  моя,  ти  моя  наречена.  

Ми  з  тобою,  узявшись  за  руки,  збудуємо  нішу
Прислухаючись  завжди  до  серця  святих  голосів.  
Може  Бог  уже  бачив  подібних  нам  сотню  разів,  
А  от  я  сумніваюсь,  чи  є  наречена  гарніша…  


29.04.2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334588
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.05.2012
автор: Володимир Шевчук