Ми не вічно дихаємо тут.
Ми не вічні гості на Землі.
Нам пізнати треба ту мету,
Поки ще минають наші дні.
Нам не завжди зрозуміти суть.
Біжимо, не знаємо куди.
Для чого ми створені, чому?
Відповідь у небі променить!
Ну скажіть, чому так часто ми
В темряві блукаємо самі?
Світло – це є вічність доброти,
Це є шлях рятунку для душі!
О який безмежний Божий світ!
Нам його ніколи не збагнуть.
То скажіть, чому ми на Землі
Хочемо до неба досягнуть?
Ми, немов мурахи, є малі.
Дихаєм, не вічно живемо.
То чому ж є горді на Землі
І живуть не знають для чого?
Бог – наш батько добрий і святий,
Бог нас любить, кожного із нас.
Ми для нього є лише дітьми,
Ми повинні жити для добра!
