* * *
Діду Петру.
Сад мій в підсніжниках!
Боже! Давно вже НЕ МІЙ!
І вулиці пахнуть сирітством.
Ти знаєш, дідусю,
казки вже не ходять
моїми стежками
і квітів нема під вікном.
Євро-пустка замість
родинного дому
й ржава скринька
на вулиці –
Оце й усе, що застала
сьогодні,
проводжаючи своє дитинство
в дорогу з Тобою.
8.04.2006.
