Ти – напій мій, й фініш-чек.
Я для тебе – Жека, Жен, чи Джек.
Висипатись – йдеш сама.
Кажеш, вуха в мене – з камер-драм.
…Що я – чую-чую-чую,
Як бриз дує-дує-дує
Вранці, коли штиль на морі.
Й зникли надихальні зорі.
Ти й з похмілля – мій напій.
Відсипайся, й наливайся, мрій.
За вікном – як свердлять бронь.
Я не буду чути зайвий тон.
…Я – не чую-чую-чую,
Як бриз дує-дує-дує.
Вранці, грає штиль на морі.
Й ми вдвох - надихальні зорі.
21.11.2025р.
