Урок биологии.
Извечная тема...
-Вовочка, к доске.
-Чуть что - сразу Вовочка, у меня, что там намазано, что ли.
-Вовочка, умничать будешь потом.
-И так от кого произошёл человек.
-Марь Ивановна, это все знают, даже вы и самый уважаемый человек в нашей школе.
- Не умничай или снова сядешь на электронный кол.
- А вы это кол руками уже ощупали что ли в первом полугодие?
-Ну, ты меня уже достал?
-Вас и достал, прям как звезды коснулся, не обжечься бы.
-Итак ты сказал, что даже директор это знает, поподробнее.
-А зачем мне метать бисер перед свиньями, вы давно ведь в цифровом концлагере и нас туда тянете. Вот скажу я человек и пошёл наш род от обезьян - вы сразу отца в школу и сделает он мой зад как у орангутанга.
Скажу что от Яхве и вы моя сестра по крови - вы вызовите маму в школу и меня ждёт дома тогда песах и обрезание, скажут надень трусы на голову и покажи учительнице, чтобы убедилась, что вы одной кровинушки и пошли от Адама с Евой.
Или скажу, что мы потомки жителей Луны вся школа даст мне прозвище -Лунатик, а вы Марь Ивановна видели инопланетяна.
-Садись моё горе луковое- двенадцать, просветитель ты наш.
*У Старому Завіті Яхве (в більшості перекладів зазвичай замінюється словом «Господь») — особистий монотеїстичний Бог народу Ізраїлю, що вивів євреїв з Єгипту і дав Мойсею божий Закон.
*Вась, Вась, лише не в обличчя*
Жовтень місяць. Саме після дня учителя, окрилена вчителька математики вирішила дуже цілеспрямовано навчити своїх учнів самим сокровенним знанням з цього предмету та підняти успішність.
От і почала вона з себе, найняла собі репетитора - пожилу жіночку ще тієї закалки.
Ввечері ходила до неї на заняття, мов у вечірку, а зранку повторює як папуга все це перед своїми вихованцями.
А он у Оленки ну аж ніяк з цією клятою матетикою, так назовемо цю дисципліну.
От вона вирішила взяти над нею шевство, не так як усі репетитерство - головне, щоб двісті гривників до серця, а там не всіх же можна навчити за урок, вона вирішила батьків підключити до цього важливого навчального процесу.
От прийшла вона ввечері, а батько Оленчин був під шафе,голова він батьківського комітету, зустрів її з радісною посмішкою, запросив до столу по чарчині за знайомство, вона вічливо так відмовилась, сказавши, що має до нього ну дуже особисту розмову.
За зачиненими дверми ця розмова тривала аж півгодини, для підведення остаточних підсумків, батько визвав у свіій кабінет ще й виновницю цього торжества, зняв з штанів ремень і дав від душі їм обом, бо вчителька почала вступатись і говорити, що ви творите, вона невинна, це не педагогічно.
Наступного ранку і аж до закінчення Оленкою школи, вона вічливо з татком віталась, навіть посміхалась, але біжала чим дужче до школи, батьків уже в школу ніхто не визивав, інші вчителі зробили висновки і Оленка закінчила школу з золотою медаллю.
Отака до сліз історія.
Ото батько навчив.
Сміх крізь сльози.
ID:
1048330
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 25.09.2025 11:34:50
© дата внесення змiн: 25.09.2025 12:30:52
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
