КОЛИ ДО НАС ПРИЙШЛА ВІЙНА
Коли до нас у дім прийшла біда,
Коли до нас ввірвалися ординці,
В яких була́ спланована хода,
Тоді нам горя вли́лось аж по вінці.
Коли до нас прийшов той чорний день,
Який вовік ніко́ли не забудем,
Дода́лось в нас тортурних катіве́нь...
Та, вбитих всіх, зі сну ми не пробудим.
Коли біда прийшла, неначе грім,
Який вбивати став по всіх усюдах...
Так ворог увірвався у наш дім
І танком, мов катком, пройшовсь по людях.
Коли орда ввірвалась вочевидь,
Так впевнено і нагло наступала,
Не бу́ло в нас тоді на це провидь,
Не знали, що прийде́ до нас навала.
Коли війна влетіла, мов стріла,
І влучила так чітко без прома́ху,
Смертей, калік, і горя додала́,
Дода́ла туги, і жалю́, і стра́ху.
Коли війна палити стала все,
Немов гриби, рости взяли́сь могили,
Ми зрозуміли, що вона несе...
Це витримать, нехай Госпо́дь дасть сили.
23.09.2025 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID:
1048269
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 24.09.2025 14:32:00
© дата внесення змiн: 24.09.2025 14:32:00
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
