Ґ
Біла троянда росте на могилі,
хто посадив, невідомо,
може, душі, тут навічно спочилій,
хтось приніс свою втому...
Може, троянда- це символ печалі,
може- це квітка розлуки,
в пелюстках роси заплакані жалі,
шипи сердечної муки...
Може, у листі ховається спогад,
і свіжість років молодих,
це все є загадка,розуму здогад,
бо ж квіти втішають живих...
Люди бувають, як Білі Троянди,
колючі й красиві в душі,
життя ж-це сплетіння правди й неправди,
а смерть все прощає у сні...
Може, залишене в квіточці сяйво-
зболений шепіт: "пробач"...
Може, когось не відібране право,
прощення розкаяний плач...
ID:
1045733
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.08.2025 13:37:00
© дата внесення змiн: 15.08.2025 13:37:00
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|
