Замерзлі говорять болем...
Ти скажеш,- Чужа,.. як загоєна віддалю дума.-
Ти скажеш,- Надійна,.. допоки не змінено шаль.-
А потім ти зрадиш, мов тріснута швидкістю гума,
І кинешся врозтіч, за віяний сіллю овал...
Не сказано інше - у ній розтривожено силу,
По венах стікає обмежений блискіт ножа.
Серце чекає, аби підкоритися диву,
А тіло у помсті шукає свого вівтаря.
І холод росте, заглядає у витоки рани,
І силиться впасти, аби пробудити міста,
Які обіцяли тримати хвилясті муари,
Але занепали, аби розцвіла мерзлота...
15.05.2025
Цікавий,емоційий вірш! 
