І знову плине кача за водою,
І знову сльози матерів, дружин, дітей,
Неначе роси літньою порою,
Вкривають землю із заплаканих очей.
Секунди долі, постріл, небо синє,
Останнє слово матінко прощай,
Молись за мене мамко моя нині,
Прости мене, не повернусь, прощай.
Прости моя голубко сизокрила,
Що полишив тебе старенькую одну,
Я лиш хотів матусю моя мила,
Країну захистить твою, й мою!
Щоб відігнать від неї вражу силу,
Поринув я у цей кровавий бій,
За волю нашу і за Україну милу,
За предків славу вистріляв набій.
Тепер пішов, тебе й цей світ покинув,
Пішов у небеса, у кращий світ,
І в тім бою не марно я загинув,
У боротьбі залишив я свій слід.
Прости, прощай, матусю моя сива,
До тебе тихим вітром прилечу,
В душі твоїй з тобою мамко мила,
Я запалю згасаючу свічу.
ID:
1041459
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.06.2025 12:49:50
© дата внесення змiн: 11.06.2025 12:49:50
автор: Young
Вкажіть причину вашої скарги
|
Хай буде проклята війна і ті хто її почали!
