АНГЕЛ І ДЕМОН
У душі живе подвійний голос,
Ангел шепче тихо: «Знай Закон».
Та з пітьми виходить грізний Хронос,
Вабить кров'ю, кличе у полон.
Світла тінь долоні простягає,
Темна злісно шепче: «Все дарма».
Що годуєш, те і силу має,
Треба жити разом із двома.
Ангел плаче, коли тліє воля,
Коли демон ланці все кує.
Та коли стоїш, згорає доля,
Коли дієш — вибір в тебе є.
Завмирають ночі в чистім серці,
Але лиш тоді, коли пітьма.
Той, що спасе душу — у люстерці,
І біда, якщо його нема...
В нас живуть ці двоє, наче в битві,
І хто більший стане у бою,
Все залежить буде від молитви,
Що читаєш в пеклі, чи в раю.
Мирослав Манюк
05.05.2025
