В житті буває солодко і гірко,
Солодким нас не балує воно.
Для кожного у нього своя мірка.
Ми все це розумієм, терпимо.
Не знаємо ми часто, що робити,
Як подолать душевну гіркоту,
Як настрій цей нестерпний припинити?
Можливо, тут винити самоту?
Тече з очей непрохана сльоза,
І серце розболиться так від болю.
( В житті буває так ні раз, ні два ),
Дамо сльозам пролитися уволю.
На ранок, ніби все перемінилось,
І не така була велика та біда.
Чому ж тоді шалено серце билось,
Сльоза в той час була така гірка?..
проникливо. 
Дякую! 
