Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: GoldKing: 20240524 Запоріжжя ФАР - ВІРШ

logo
GoldKing: 20240524 Запоріжжя ФАР - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

20240524 Запоріжжя ФАР

 
ЗАПОРІЗЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
пр. Соборний, 162, Запоріжжя, 
 +380 612 396 073 inbox@zpa.court.gov.ua

м. Запоріжжя 


м. Запоріжжя 


Справа  №335/2091/24
Суддя першої інстанції
   Гашук К. В..


Апеляційна скарга 20240524-03-663

ЦЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ-СКАРГА НА ЗАСАДАХ НОРМ 
ПРЯМОЇ ДІЇ ст. 8, 9, 32,41, 55, 60, 92, 128, 129 Конституції України
на порушення слідчим суддею Гашук К. В.
процесуальних дій та норм судочинства України під час судового процесу та поставлення ним апріорі неправосудної, нікчемної ЗЛОЧИННОЇ ухвали від 09.05.2024 шляхом службового підроблення “іменем України”, 
та СКОЄННЯ НЕЮ ЗЛОЧИНУ ПРОТИ ДИТИНСТВА!


     Ця скарга подається на засадах гарантованого державою Україна захисту судом відповідно норм ПРЯМОЇ ДІЇ  ст. 8, 32, 55, 60, 128, 129 Конституції України та НА ЗАХИСТ МАЛОЛІТНЬОЇ, ПОТЕРПІЛОЇ ВІД ЗЛОЧИНІВ ОЗБРОЄНОЇ ОРГАНІЗОВАНОЇ БАНДИ ГРАБІЖНИКІВ, дитини  Лейли Дмитрівни Фуки 16.08.2012 р.н.
    Я забороняю моєю Волею, як безпосередній представник влади Держави України та моєї малолітньої донечки, посадовим особам України (суддям тощо) порушувати Конституцію України щодо мене Фуки Анжели Рустемівни, 24.01.1985 р.н. та проти МОЄЇ МАЛОЛІТНЬОЇ 11-річної ДОНЬКИ Лейли Дмитрівни Фуки 16.08.2012 р.н., апріорі незаконно відмовляти мені у розгляді цієї апеляційної скарги, у зв'язку з тим що Державою гарантовано судовий захист статтею 55, 128, 129 КУ, які вище за силою усіляких статей КПК України про якісь там обмеження!
    Як вказано у загальновідомих постановах та рішеннях ВСУ: Конституція України  - акт найвищої юридичної сили, норми якої є  нормами прямої дії.
     Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9, 21 і 55 Конституції України реалізується право на  судовий захист і доступ до правосуддя, які відносяться до невідчужуваних  прав і свобод людини й одночасно виступають гарантією захисту  всіх інших прав і свобод.
     Конституція має найвищу  юридичну  силу,  а  її  норми  є нормами  прямої  дії.  Це  зобов'язує суди при розгляді конкретних справ керуватись насамперед нормами Конституції України. У Конституції України зазначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення (стаття 129 КУ).
     Також, у Конституції України вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

 Сьогодні 24.05.2024 року я ознайомилася з матеріалами судової справи №335/2091/24, де побачила незаконну таємну ЗАОЧНУ злочинну судову ухвалу від 09.05.2024 р. щодо незаконного призначення обшуку у свідка - мене, Фуки Анжели Рустемівни, 24.01.1985 р.н. та у МОЄЇ МАЛОЛІТНЬОЇ 11-річної ДОНЬКИ Лейли Дмитрівни Фуки 16.08.2012 р.н.
   Цією злочинною ЗАОЧНОЮ судовою ухвалою №335/2091/24, іменем України суддя Гашук К.В. наказала слідчим пограбувати мене та мою малолітню дитину Лейлу Дмитрівну Фуку 16.08.2012 р.н., яка не є суб’єктом досудового слідства ДС663, та силою відібрати у мене та у моєї 11-річної доньки Лейли Дмитрівни Фуки 16.08.2012 р.н. її комп’ютери та мобільні телефони, що є нахабним по пранням конституції України міжнародних декларацій Прав Людини та Прав Дитини та фактом катування моєї малолітньої дитини Лейли Дмитрівни Фуки 16.08.2012 р.н. бандою озброєних злодіїв, які порушили ст. 127, 186, 187, 255-257 ККУ. (та ст. 26 КК "Поняття співучасті", ст. 27 КК "Види співучасників", ст. 32 КК "Повторність злочинів" та ін.).
Тобто суддя Гашук К.В. є організатором та КЕРІВНИКОМ злочинної озброєної банди, накази якої у вигляді судового рішення іменем України, обов’язкові для виконання усіма громадянами України, й у тому рахунку озброєними бандитами!

     В повноваження апеляційного суду входять розгляд скарг про порушення суддями першої інстанції процесуального права, невірне застосування норм процесуального права та принципів судочинства, норм Конституції України, а також порушення прав та свобод СВІДКА У ДС663 - МАТЕРІ-ОДИНОЧКИ Фуки А.Р., ЯКА ВИХОВУЄ МАЛОЛІТНЮ 11-РІЧНУ ДИТИНУ Лейлу Дмитрівну Фуку 16.08.2012 р.н., й усіх міжнародних декларацій прав Людини, декларації прав Дитини, українських законів про захист Дитинства суддею першої інстанції Гашук К. В. Разом з її поплічниками.
  Слідчий суддя Оджонікідзечського райсуду м. Запоріжжя Гашук К. В. умисно протиправно порушила норми Конституції України,  постанову ВСУ № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», постанову ВСУ №1-07/07 від 13.11.2019 року у справі №107/07 про міжнародний принцип «плоди отруєного дерева» (докази отримані злочинним незаконним шляхом є неналежними та повинні бути вилучені), презумпцію  невинності (ст.60 КУ), міжнародну декларацію Прав Дитини та винесла 09.05.2024 р. ТАЄМНО ВІД МЕНЕ неправомірну ЗЛОЧИННУ ЗАОЧНУ ухвалу  №335/2091/24 про БЕЗПІДСТАВНИЙ БЕЗҐРУНТОВНИЙ ОБШУК СВІДКА у ДС663 Анжели Рустемівни Фуки, 24.01.1985 р.н., НАХАБНИМ ПОПРАННЯМ УСІХ НОРМ СУДОЧИНСТВА ТА НОРМ КПК, а саме:
	-	без жодного законного доказу провини, або підозри, (тобто повідомлення про підозру мені ще не було вручено!) 
	-	й до того ж у квартирі, де я - МАТИ-ОДИНОЧКА виховую 11-річну малолітню доньку Лейлу Дмитрівну Фуку 16.08.2012 р.н. ЯКА НЕ Є СУБ’ЄКТОМ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ДС663 й у її присутності, 
	-	таємно від мене - свідка у ДС663,
	-	Обшук ОЗБРОЄНОЮ ГРУПОЮ НЕВІДОМИХ СТОРОННІХ ОСІБ У ПРИМІЩЕННІ ДЕ ЖИВЕ МАЛОЛІТНЯ ДИТИНА є фактом КАТУВАННЯ МАЛОЛІТНЬОЇ ДИТИНИ БАНДОЮ ОЗБРОЄНИХ ЗЛОДІЇВ, які ВИКОНУВАЛИ НАКАЗ СУДДІ Гашук К.В. у вигляді судового рішення №335/2091/24, яке обов’язкове для виконання! 

До того ж суддя Гашук К.В., крім того що надала наказ проводити слідчі дії у приміщення де проживає малолітня дитина Лейла Дмитрівна Фука 16.08.2012 р.н., до того ж іще порушила кримінально-процесуальний кодекс щодо майна третіх осіб, тобто малолітніх дітей, й надала наказ вилучити будь-які мобільні телефони та комп’ютери навіть ті, які належать малолітній дитині, яка не є суб’єктом досудового слідства ДС663!!!, бо у її наказі -ухвалі НЕМАЄ БУДЬ-ЯКИХ ОБМЕЖЕНЬ, ЧИ-ТО ЗАБОРОН щодо вилучення телефонів та комп’ютерів.

Стаття 64-2 КПКУ. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт
1. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
2. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
3. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про  конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Третя особа, у тому рахунку діти, щодо майна яких стоїть питання про вилучення або арешт їхнього майна, має права та обов’язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
У науково-практичному коментарі до ст. 64-2 КПКУ вказано:

Безпідставне розширення меж доказування може призвести до порушення вимог закону щодо швидкого розкриття злочинів (див. ст. 2 КПК), зайвого використання сил і засобів, потягти за собою порушення законних прав і свобод громадян тощо. Отже, звуження і безпідставне розширення меж доказування однаково шкідливі для інтересів доказування.

При вирішенні питання про обшук та вилучення (арешт) майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість спеціальної спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до положень ст.64-2 КПК, має право звертатися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна третьої особи,  виключно прокурор, і саме з такими діями прокурора чинний кримінальний процесуальний закон пов`язує виникнення у третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, відповідних прав та обов`язків.

НІЯКИХ ОКРЕМИХ ПОСТАНОВ ПРОКУРОРА ЩОДО МАЛОЛІТНЬОЇ ДИТИНИ НЕ ВКАЗАНО В ЦІЙ ГАНЕБНІЙ ЗЛОЧИННІЙ УХВАЛІ судді Гашук К.В.

До того ж, згідно міжнародних законів, міжнародної декларації Прав Дитини, сімейного кодексу України, та інших законів а также конституції України щодо захисту прав та свобод дітей, у всіх питаннях які стосуються будь-яких слідчих дій а тим паче порушення конституційних прав та свобод щодо майна малолітніх дітей в обов’язковому порядку повинен бути надан дозвіл службою у справах дітей, а під час проведення слідчих дій де присутні малолітні діти, обов’язкове присутність представників служби у справах дітей, лікаря та прокурора! 
Слідча суддя Гашук К.В., не то що не розглянула ці питання, а нахабно їх всі проігнорувала і навіть не дослідила питання наявності у помешканні в якому поставлена було клопотання щодо обшуку, наявності малолітніх громадян України дітей, права та свободи яких захищаються окремо та особисто ретельно конституцію України сімейним кодексом України, законом України про охорону Дитинства та міжнародними деклараціями прав Дитини та прав Людини!
   Попрання цих принципів, конституційних прав та свобод малолітніх дітей України, робить злочинну ухвалу №335/2091/24 слідчого судді Гашук К.В. КРИМІНАЛЬНОЮ інструкцією та наказом БЕЗ ПРАВА ОСКАРЖЕННЯ ЧИ НЕВИКОНАННЯ для скоєння злочину пограбування та катування малолітньої доньки свідка Фуки А.Р.

Тобто залишення в юридичній силі злочинної  ухвали №335/2091/24
слідчого судді Гашук К.В., та не скасування її апеляційним судом робить її ганьбою всього українського судочинства України та кримінальною інструкцією для наступних пограбувань одночасно з катуванням дітей України за фактором преюдиційності судових рішень!

 Згідно гарантованої нормами прямої дії Конституції України Презумпції Невинності провина Фуки А.Р. не доведена судом, тому спиратись на підроблені сфабриковані, вигадані на припущеннях нікчемні документи-докази, а також здобуті злочинним шляхом злочинцем-слідчим Резніченко О.В. разом з прокурорами Пелешем М. Р., та Швецем К. С. суддя Гашук К. В., які скоїли груповий кримінальний злочин за статтями 382 ККУ - завідомо незаконне неправосудне судове рішення, 255-257 ККУ організований озброєний напад на малолітню дитину у її власній квартирі під прикриттям ухвали суду, винесеної іменем України, ст. 127 ККУ є доведеним фактом керівництво озброєною бандою для нападу на громадян України з метою їх пограбування залякування та морального терору, що є головними ознаками кримінальних статей 255-257 ККУ!

Ст. 127 ККУ  (та ст. 11 п.2) 1. Катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, вчинені нею або іншою особою чи у вчиненні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування її або інших осіб, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
2. Те саме діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з метою дискримінації, у тому числі з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
3. Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені представником держави, у тому числі іноземної, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка 1. Під представниками держави у цій статті і статті 146 - 1 цього Кодексу слід розуміти службових осіб, а також осіб, які виступають як офіційні, чи діють з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди. 

СУДОВЕ РІШЕННЯ ВИНЕСЕНЕ ПІД ЧАС СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ ТА ДЛЯ СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ й тим паче ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ МАЛОЛІТНІХ ДІТЕЙ УКРАЇНИ Є апріорі НІКЧЕМНИМ! І повинно обов’язково бути скасовано! НЕГАЙНО!
Я жодного разу не притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Живу по честі, совісті та гідності! Тому будь-яке посягання на мої МАТЕРИНСЬКІ права та свободи та Права свободи моєї сім’ї та родини є злочином проти Людства та проти Дітинства!
      Я з родиною від початку війни нікуди не намагалася виїхати, не змінювала місце проживання, не приховувалася, була у постійному контакті з прокуратурою, поліцією, судами для доведення своєї невинуватості та злочинів банди грабіжників., тому спроби Резніченко О.В. разом з прокурорами Пелешем М. Р., та Швецем К. С. суддею Гашук К. В. та їх банди позбавити мене нашого майна, волі має на меті зовсім не те, що вони пишуть у своїх зфабрикованих ганебних документах, а тільки одне - щоб обмежити мене у можливостях їх притягнути до кримінальної відповідальності за численні злочини проти мене, моєї малолітньої дитини та моєї родини!
     З 14 травня 2024 року, після пограбування слідчим бандою озброєних грабіжників мене та моєї родини, я вимушена займатися поверненням наших особистих речей та доказуванням злочинних дій цих особ. Викрадені в моєї родини та дитини телефони та ноутбук незаконно перебувають НЕВІДОМО ДЕ й навіть без арешту цього майна, що доводить злочинність їхніх дій. Я не знаю, яку протиправну інформацію вони туди вносять таємно від мене!!! Проте будь-яка інформація яка там знаходиться за умови що ці засоби зв’язку хоч хвилинку були за межами нашого контролю робить усю інформацію яка там знаходиться нікчемною а докази які там можна начебто знайти є неналежними для досудового слідства 663!
     При цьому я нікуди не приховуюсь, постійно пребуваю в контакті з судами, поліцією, прокуратурою. В судовому процесі взагалі не ставилось питання про мою провину, а судове рішення винесено формально, без обґрунтованих доказів та підстав провини. Тобто внесено ухвалу з ганебним проти конституційним порушенням презумпції невинності.
 Всі порушення конституційних прав та свобод людини без встановлення її провини заборонено Конституцією України.
  Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей  та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
 Визначення ступеня тяжкості навіть вчиненого кримінального правопорушення  полягає у з`ясуванні судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. 
    Беручи до уваги те, що у зазначеній статті 114, 110 КК міститься лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що відображається у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання, на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

Суддя Гашук К.В. ганебно порушила ст. 17, 20-23, 352, 358 КПКУ (позбавила можливості досліджувати документальні докази), 359 КПКУ (позбавила можливості дослідження відеодоказів), 364 КПКУ (позбавила можливості приймати участь у дебатах), 372 КПКУ (не вказала встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;), та інші статті КПК та кримінального кодексу України.

Вимагаю суд, у зв’язку з численними кримінальними злочинами проти мене та проти моєї малолітньої дитини, (що тривають донині), які є результатом злочинної незаконної неправосудної апріорі нікчемної ухвали №335/2091/24 слідчого судді Гашук К. В. від 09.05.2024 р., за вищевказаними ЧИСЛЕННИМИ статтями кримінального кодексу України з метою їх негайного припинення - ВИКОНАТИ ПОСТАНОВИ ВСУ № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», постанову ВСУ №1-07/07 від 13.11.2019 року у справі №107/07 про міжнародний принцип «плоди отруєного дерева», відповідно яких норми прямої дії Конституції України є переважними і вище статтей кримінально-процесуального кодексу й безпосередньо ст. 372 КПКУ, яка НЕЗАКОННО обмежує можливість НЕГАЙНОГО оскарження незаконної злочинної ухвали слідчого судді, а тому вимагаю використовувати статті 128, 129 Конституції України, які надають конституційне безпорне неоспорюване право НЕГАЙНОГО оскарження будь-яких незаконних, злочинних судових рішень слідчого судді у будь-який момент за волею потерпілих та усіх чиї права та свободи порушені злодіями. 
   Особливо наголошую на необхідність застосування норм прямої дії Конституції України та міжнародних норм захисту порушених прав та свобод малолітніх громадян України а саме моєї 11-річної доньки Л. Д. Фуки, які зобов’язовують розглянути скарги до суду В МАКСИМАЛЬНО КОРОТКІ СТРОКИ З ПЕРЕВАЖНИМ ПРАВОМ ПЕРЕД ІНШИМИ СУДОВИМИ ПРОЦЕСАМИ! Зрозуміло, все про будь-яку відмову тут не може бути і мови! Обов’язок прийняття скарг до апеляційного розгляду на захист малолітніх дітей на підставі норм прямої дії Конституції України гарантовано державою Україна і не допускає відмови абсолютно! 
Тобто НЕГАЙНЕ скасування незаконної злочинної ухвали  №335/2091/24 слідчого судді Гашук К. В. від 09.05.2024 р., зразу же припиняє злочини пограбування малолітньої дитини, та надає можливість повернути награбоване дитяче майно в розпорядження її безспірної власниці (відповідно ст. 41 Конституції України) малолітньої дитини, а також звернутись з цивільним позовом у кримінальному провадженні щодо стягнення моральної матеріальної шкоди на користь дитини, яку катувала озброєна банда службових злодіїв.


   Спираючись та відповідно гарантованих Україною норм прямої дії статей 3, 8, 19, 41, 32, 55, 60, 92, 128, 129  Конституції України, ст. 7, 8, 9, 10, п. 2, 3 ст. 11, 16, 17, 20-24, 26, 28, 64, 352, 393, та інших статей КПКУ, ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ПРО ЗАХИСТ ДИТИНСТВА, міжнародних декларацій про Права Людини та міжнародних декларацій про Права Дитини вимагаю суд:
 
  1. Визнати терміни апеляційного оскарження непорушеними, а у випадку визнання судом пропущення строків апеляційного оскарження поновити їх та встановити їх з дати ознайомлення мною з матеріалами судового процесу №335/2091/24 тобто з 24.05.2024 року;
2. Приняти до розгляду в апеляційному суді цю апеляційну скаргу на підставі НОРМ ПРЯМОЇ ДІЇ статей 3, 8, 21, 32, 55, 64, 92, 128, 129 Конституції України;
3. Розглянути апеляційну скаргу НЕГАЙНО ТА З ПЕРЕВАГОЮ НАД ІНШИМИ СУДОВИМИ ПРОЦЕСАМИ В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ (У ЗВ’ЯЗКУ З НАГАЙНІСТЮ ПРИПИНЕННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ МАЛОЛІТНЬОЇ ДИТИНИ!) в належні процесуальні строки в обов'язковій моєї присутності.
4. Виконати головні вимоги судочинства України та надати мені доступ до правосуддя можливістю виконання всіх моїх прав та свобод в суді, а саме: виконати обов’язок доказування, приймати участь у дебатах, давати пояснення та роз’яснення, заносити заперечення у судовий журнал під час судового засідання, задавати питання під час судового процессу (у тому рахунку й судді, як суб’єкту судового процесу, бо суду запитання не задають, а суддя не є суд) та інші;
5. Встановити судом порушення процесуального права  Конституції України (ст. 32, 33, 55, 60 КУ) та постанов ВСУ слідчим суддею Гашук К. В.
6. Поставити апеляційним судом нову законну ухвалу, якою ВІДМОВИТИ У БЕЗПІДСТАВНОМУ БЕЗҐРУНТОВНОМУ НАДУМАНОМУ КЛОПОТАННЮ ПРОКУРОРІВ ТА СЛІДЧИХ У ДС663 у судовому процесі №335/2091/24 та скасувати неправосудну незаконну апріорі нікчемну ухвалу №335/2091/24 слідчого судді Гашук К. В. від 09.05.2024 р.,        
   

Додатки:         __________   аркушів
1. ухвала №335/2091/24 слідчого судді Гашук К. В. від 09.05.2024 р., 

                                         Автограф:  ______________   
                                                                                                            
Ст. 3, п. 25 КПКУ третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування,                             

Ст. 7 КПКУ ( верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; 9. недоторканність права власності; 13. Забезпечення права на захист; 14. доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень; 15. змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16. безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17. забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18. публічність; 19. диспозитивність; 20. гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21. розумність строків; 
2. Сторона обвинувачення зобов’язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
Ст. 8. Верховенство права,
 ст. 9 законність
1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
4. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Ст. 10 КПКУ. 
2. У випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні,...) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
Ст. 11 КПКУ. 
2. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
3. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження.
Ст. 12 КПКУ. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність
5. Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб під час кримінального провадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого цим Кодексом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Ст. 13 КПКУ. Недоторканність житла чи іншого володіння особи.
1. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ст. 16КПКУ. Недоторканність права власності.
Ст. 17 КПКУ. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Ст. 20 КПКУ. Забезпечення права на захист.
Ст. 21 КПКУ. Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень
Ст. 22 КПКУ. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Ст. 23 КПКУ. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Ст. 24 КПКУ. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Ст. 26 КРКУ. Диспозитивність
Ст. 28 КПКУ. Розумні строки
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи або щодо кримінального правопорушення, вчиненого стосовно малолітньої або неповнолітньої особи, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
Ст. 352 КПКУ. Допит свідка
Ст. 354 КПКУ. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого.
1. Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності законного представника, педагога чи психолога, а за необхідності – лікаря.
Ст. 358 КПКУ.  Дослідження документів

==========

народ України
безпосередня влада народу
територіальна громада міста Запоріжжя
Жива людина Анжела Рустемівна Фука-Дубина
Адреса для отримання кореспонденції: м. Запоріжжя, 

Вих. № 23052024/09 від 23.05.2024 року

Слідчому судді Орджонікідзевського районного суду 
                                                                 м. Запоріжжя
69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги буд. 107б                              
жива людина, Анжела  Рустемівна Фука-Дубина

жива людина, Лейла Дмитрівна Фука-Дубина


Заперечення 20240524-02-633
до нікчемного Клопотання слідчого у ДС663 Резніченка О.В. та прокурора Швеця К.С. 
від 14 травня 2024 року

 14.05.2024 р. старшим відділу розслідування злочинів капітана поліціі Резніченко Олександром Вітальєвичем у досудовому слідстві 2202300...63 від 25.04.23 (далі за текстом дс 663) подане підроблене, не відповідаюче дійсності надумане незаконне неправомірне та формально сформоване на нормах ККУ без конкретного зазначення злочинів суспільно небезпечного рівня за статтями 110 та 114. 
   В цьому підробленому надуманому та невідповідаючому дійсності клопотанні, яке надається в суд з метою введення суд у оману, та отримання судового рішення в якому зацікавлені злодіі, які скоіли злочини проти мене та моєі родини та моєі малолітньоі дитини з метою обмеження моєі Волі і моєі свободи пересування для того, щоб я не змогла оскаржувати іх незаконні діі в судах та отримувати докази їхньоі кримінальноі діяльності і злочинів, які вони скоїли щодо мене та моєі родини. У своєму незаконному, підробленному, не відповідаючому дійсності клопотанні від 14 травня 2024року громадянин Резніченко О. В. в якості начебто доказів приводить якісь фіктивні та геть нікчемні дрібні факти, які взагалі не відповідають головним ознакам злочинів, які взагалі не є підставою для притягнення до кримінальноі відповідальности за вищеназваними статтями, а саме: - громадянином Резніченко неправдиво повідомляється, що досудовим розслідуванням НАЧЕБТО встановлено, що я НАЧЕБТО усвідомлювала, що процесс заходів мобілізаціі щодо збройноі агресіі проти Украіни НАЧЕБТО спостерігається у моіх діях і що я начебто вирішила перешкоджати законній діяльності збройних сил Украіни, що є в дійсності абсолютною неправдою і вигадкою громадянина Рєзніченка, й по цьому поводу мене ніхто не опитував і мою думку не засвідчив! 
А я заявляю і можу це підтвердити під присягою у суді що я такого не ставила на меті, а мої висказування мали геть інший зміст та намір, ЯКИЙ НЕ ЗАПЕРЕЧУЄ НАШ НАЦІОНАЛЬНИЙ ОПІР ЗБРОЙНИМ АГРЕСІЯМ ЗБОКУ ЕРЕФІЇ!
- до тогож він добавляє, що це начебто мій злочинний намір  я начебто виконувала якимось там перешкоджанням війсковослужбовцям збройних сил Украіни щодо проведення мобілізаційних заходів, АЛЕ це є відвертою брехнею та невідповідає дійсності і при цьому громадянин Резніченко не навів жодного доказу чи-то письмового документу щодо порушення мною якихось конкретних законів, або конкретних фактів конкретних моїх дій такому перешкоджанню. 

   Ступень перешкоджання, згідно судочинства Украіни, повинен відповідати тим фактам, які ставляться начебто у провину підозрюваного. При цьму ступень покарання, згідно судочинства Украіни, повинен відповідати ступені його злочинних дій. Якщо це нікчемні діі і за якесь одно слово сказане комусь, позбавляти довічним ув'язненням - не адекватно і  це не буде відповідати основним засадам судочинства Украіни, коли кожне покарання повинно відповідати тим порушенням, які повинні бути розглянути і їх рівень встановлений судом.

Відповідно до судочинства Украіни і відповідно міжнародних законів і Конституціі Украіни: - головним принципом судочинства є презумпція невинності! 

Це означає, що кожен громадянин України не є винним до тих пір, поки не буде встановлено судовим вироком його вина в порушення якихось конкретних адміністративних або  кримінальних статей України.
   При цьому, кожну дію в порушенні якихось правил, норм або законів можна розцінювати в різних аспектах і по різному ступені значимості для суспільства. Якесь висказування може розцінювати і в межах кримінального злочину, і в межах адміністративного порушення, наприклад, хуліганства. 
   Це означає, що в залежності від того, докази кримінальних дій, ступень їх соціальної небезпеки повинен оцінювати не слідчий або прокурор, а суддя в результаті диспозитивного всесторонньо обстеженого судового процесу, в якому обов'язково повинні дотримуватись принципів змагальності та доведеності вини, Й міру вини повинен оцінювати тільки суд.
   Тому висказування громадянина Резніченка є безпідставними і є його фантазіями та вигадками. Але суд вигадками і домислами не користується. 

Перед тим, як заявляти клопотання про позбавлення волі, як головного покарання у судочинстві України, для цього повинні бути обов'язково доведені судом факти порушення конкретних кримінальних статей з повним аналізом суддею усіх трьох складових кожного злочину, - це об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона і намір. 
Якщо судом не розглянута і не встановлена ступінь провини, то це означає, що вина особи не досліджена і не встановлена. При цьому, я наголошую, що слідчий Резніченко протизаконно привласнив собі повноваження судді і без всестороннього і обґрунтованого судового процесу “встановив”  начебто мою правину і уже звернувся до суду з остаточними рішеннями шодо покарання мене шляхом позбавлення волі - застосування м до мене міри покарання домашній арешт, який є заборону мого вільного пересування по території України і за її кордон! 
   При цьому, я підкреслюю, що позбавлення волі на 60 діб, хоч на десять, хоч на одну хвилину, хоч на все життя є однаковими ЗАСОБАМИ ПОКАРАННЯ в аспекті міжнародного законодавства, також Конституції України. Будь-яке звуження недоторканих прав та свобод, конституційних прав та свобод є покаранням! А будь-яке покарання повинно виносити тільки суд, і тільки після судового встановлення провини. Тому я заявляю офіційно і мною продано заяву про злочин щодо Резніченка, який самовільно використовуючи своє службове положення, привласнив собі повноваження судді і створив замах на встановлення ним як суддєю моєї провини. І вже заявляє в клопотанні своїми інсинуаціями, що я винувата и тому просить суд застосувати найвищу міру покарання в судочинстві України, це позбавлення мене волі шляхом винесення ухвали про домашній арешт.

В "доказах", які не відповідають дійсності, громадянин Резніченко використовує такі фрази, які вже не підлягають оскарженню навіть. Він вже, як каральний орган, приступив до покарання начебто провинної особи - тоб-то мене, й при цьому не спираючись на якісь судові рішення, які встановлювали б мою провину. 

Тобто Резеіченко нахабно порушує 60-ту статтю Конституції України про призумпцію невинності. Тому він використовує різні епітети, які зовсім нічого спільного не мають з юриспетенцією і нічого спільного не мають з доказовою базою, а саме - з конкретними фактами НАЧЕБ-ТО порушення, і відповідності їх тим статтям, які на його хибну думку, начебто мною порушені. 
А саме:
- в своєму третьому абзаці, він хибно пише за своїм злодійським наміром, мене очоренити в очах судді та суду. 

1.- Резніченко незаконно вигадано стверджує, що я НАЧЕБТО перешкоджала війсковослужбовцям Збройних Сил України, при цьому жодного прізвища він не навів і жодного номеру посвідчення військового Службовця Збройних Сил України у свої докази не навів, що означає надуманість його начебто доказів, та відповідності таких фактів не було ним документально підтверджено щодо поведення мобілізаційніх заходів: для цього він повинен був навести РЕАЛЬНІ ТА КОНКРЕТНІ документи-докази - які заходи, тобто розпорядження або наказ  командирів Збройних Сил України про мобілізаційні заходи. 

2.- Тут приводиться у його начебто доказах що "мобілізаційні заходи проводять Збройні Сили України. Тому суд повинен привлянути і витребовувати у Резніченка документальний доказ про КОНКРЕТНИЙ ТА РЕАЛЬНИЙ наказ керівника або командира Збройних Сил України про проведення мобілізаційних заходів безпосередньо в цей час і безпосередньо за цією адресою. 

3.- Наступна ганьба та неправда, яка робить це клопотання нікчемним, бо воно не відповідає дійсності і не підтверджено жодними правомірними і відповідаючими дійсності  доказами. До них відноситься наступна фраза ... Де “доказ того, що якісь там дії мали б викликати у населення уяву про протиправність мобілізаційних заходів та відсутність повноважень у їх проведенні у відповідних структурних підрозділях України та дескредитаціі цих підрозділів”, - ця фраза злизана з потолка бо жодного доказу не наведено, і до тогож ця фраза це припущення, а припущення не є підставою для покарання. Цей абзац повністю не відповідає дійсності. 
4.- У наступному абзаці він пише, що якісь моі злочинні наміри спраямовані на перешкоджання законній діяльності збройних сил України...
Знову-таки тут немає жодного конкретного та реального документу, який би документально підтвердив, які конкретно законні діі збройних сил України в данний час і в данному місці відбувались у той час. Суд повинен у судовому процесі на основі змагальності з можливістю опитати  громадянинна Резниченко під присягою задати йому запитання "чи він був особисто свідком цього порушення, чи має він документидокази які б документально підтвердили, що у той час, у тому місці Запоріжжя відбувалися які б то не були законні діі Збройних Сил Украіни. 

5.- Наступний факт ганьби та неправди вігадок та інсценуацій громадянина Резниченко - у наступному абзаці громадянин Резніченко вигадує та припускає, (бо немає жодного доказу наступних слів) де він пише "для досягнення раніше поставленоі мети у вигляді перешкоджання законній діяльності Збройних Сил Украіни" тут знову, у третій раз повторює той самий недоказаний факт про якісь там діі Збройних Сил Украіни у гаражному кооперативі міста Запоріжжя, що є повною вігадкою і повною інсценуацією (і в якому сні це наснилося йому невідомо!), в дійсості там ніяких дій Збройніх Сил нема та немогло бути в апріорі.

6.- Наступна вігадка та фантазіі Резніченка не підтверджені ані якими документами - те, що війсковослужбовці збройних Сил Украіни Зайцев О ; Ролін А; Щєтінін С та Паланюк Н, що вони НАЧЕБ-ТО виконували ЯКІСЬ ТАМ війскові операціі від Збройних Сил Украіни під час збройного конфлікту у тилу, а не на передовій.... Маячня! ДЕ ДОКУМЕНТИ ДОКАЗИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ, НАКАЗИ!
Тому це і є черговою вигадкою Резніченка, не підтвердженою ніякими документами 

7. - Наступною вигадкою громадянина Резніченка є твірження, що військослужбовці начебто Збройних сил України отримали наказ від якогось командира про доставку до якогось там ТЦК та СП громадянина Бурчина Сергія С.Є.  що є новою вигадкою, не підтвердженою жодним документом. Якась там  повістка, яку НАЧЕБ-ТО повинні були доставити вищеназвані особи, це не є документом для виконання наказу збройних сил України! Якщо вони дійсно військовослужбовці, то в них повинен на руках бути наказ, і в цьому наказі конкретно повинно написана їхня функція, що вони повинні були зробити. Такого наказу у них від свого НЕІСНУЮЧОГО командира немає, а це означає, що вони ніякі не військовослужбовці, а косять себе під військовослужбовців і до Збройних Сил ніякого відношення вони не мають. 

Той факт, що ДЦК та СП начебто прирівнюють до Збройних Сил чи ще, якісь там терміни, це зовсім не означає, що це Збройні Сили України.!!!

Я вимагаю суд витребувати у резніченка документальні докази що як він стверджує ТЦК - це збройні сили України, а у випадку ненадання таких документів становити судом факт умисного введення в оману суд шляхом численних підробок свого офіційного службового документу чим він порушує кримінальну статтю 366 ККУ службове підроблення. 

 Повістка – це документ, який не забов'язовує, а тільки інформує, що кожен громадянин України може виконати певні дії, куди з'явитись або не з'явитись на своє бачення. І кожну повістку кожен громадянин України має право оскаржити в суді...

Якщоб громадяни Зайцев О ; Ролін А; Щєтінін С та Паланюк Н повинні були вручити повістку у них повинна була бути довіреність від хозяіна циєі організаціі ТЦК та СП, яка В ДІЙСНОСТІ зарєєстрована у спеціальних офіційних реєстрах, як прибуткова приватна фірма  зметою отримання доходу, що не є державним органом і розпоряджатися якимись функціями або виконувати функціі від імені цієі приватноі фірми можно тільки за довіреністю хозяіна або начальника цієі фірми. А у них такоі довіреності немає і вона не фігурує в документах доказах справи.

Громадяни Зайцев О; Ролін А; Щєтінін С та Паланюк Н, які начебто хотіли вручити повістку, НЕ НАДАВАЛИ, та й  у них взагалі відсутня якась там довіреність розпорядника чи начальника.

8. - В наступному абзаці громадянин Резниченко говорить ганьбу та неправду, він пише шо “відтіснили війсковослужбовців Збройних Сил Украіни, конкретно не приводить прізвиськ війсковослужбовців” де зазначає, що моя жіноча фігура відтиснила чотирьох злодіїв, тобто це нова його вигадка.

   Я вимагаю громадянина Резниченко кожен свій факт його шаленої ганьби підтвердити конкретними фактичними документальними доказами, інакше я буду вимушена викликати слідчу оперативну групу прямо до залу судового засідання для обрання запобіжного заходу що до Різниченка або прокурора, (який буде представником та буде підтверджувати факти які не відповідають дійсності), а це означає скоєння злочину за статею  384 (введення в оману суду. Повідомлення суду неправдивих показань та надання в суд підробних документів), чим він порушує кримінальній кодекс за статтею 366 ККУ.

9.- У наступному абзаці своіх інсцинуацій Резниченко підтверджує, що я і моі друзі ЗАКОННО використовували відеозапис прямого ефіру для свого особистого захисту проти злочинних дій злочинців, які в данний момент скоювали злочин та нападали на громадянина Бурчина С.Й. Тобто цей абзац не є обвинувачувальним, а він тільки НАВПАКИ підтверджує шо я дійсно застосовуювала  Конституцію України - цє підтвердження, що мій неоспорюваний конституційний метод збору інформаціі для захисту мною використовувався! Тобто тут Резниченко нахабно перекручує факти і наводить його як провину замість того щоб підтвердити мої конституційні права по самозахисту, що є черговим службовим підробленням судового документу Резніченком за статтею 366 ККУ.

10. - Наступним абзацом громадянин Резниченко заявляє про якісь там повноваження ТЦК та СП і заперечує відсутність у них повноважень збройних сил Украіни, що повністю не відповідає чинному закнодавству та дійсним документам. 
Я навожу документальні докази його відвертоі брехні і невідповідності його висловлювань. (Додається у додатках!)
 Також громадянин Резниченко стверджує що ТЦК та СП це НАЧЕБ-ТО підрозділ ЗСУ, що не відповідає дійсності, що ці підродрозділи ТЦК та СП НАЧЕБ-ТО є законними, проте я наводжу документальні докази відвертої брехні і невідповідності висловлювань Резниченко дійсності, що заключається в тому, що він стверджує що ТЦК та СП є підрозділами ЗСУ, але вони не є законними! Це працювали окремі громадяни Украіни, які числяться в цих підрозділах, але вони були за місцем скоєння злочину без будь яких довіреностей від хозяіна цієї приватноі господарськоі фірми створеноі для бізнесу та отримання доходу, який не є державним органом та немає відношення до ЗСУ. (докази додаються)
11. - Наступним абзацем нова інсценуація Резниченко що всі фіктивні надумані донині начебто докази, жоден з яких не підтверджений належним документальним підтвердженням, інсценованих та сфабрикованих начебто достатньо щоб мене увязнити без суда і слідства, без визначення судом ступеню моєі провини і візначення моєі вини для того щоб мене увязнити у вигляді домашнього арешту і покарати мене за ті діі, які я начебто с його хибноі точки зору начебто створила, тобто він пише без суда і слідства, привласнює собі повноваження судді, який вже начеб-то дослідив докази і встановив рівень моєї провини і він нахабно стверджує, що громадянка Украіїни Фука обгрунтовано з його точки зору підозрюється у кримінальному правопорушенні, але підозра не означає визначення провини шляхом ретельного обстеження документів / доказів судом, згідно законодавства України, котрі підтверджують якісь подіі.
Далі він повідомляє про повідомлення про підозру але він забув сказати ким повідомлено, так як - не було встановлено прізвище, хто повідомив. 

Проте я повинна повідомити, що 14 травня 2024 моя родина була пограбована, було скоєно злочин пограбування та збройного нападу на мене та мою родину. І цей злочин пограбування і незаконного силового відбирання наших особистих речей, які належать нам по непорушному праві приватноі властності - знаходяться зараз у злодіів і вони зізналися про пограбування в документі, який підписаний "протокол обшуку". В дійсності це є документ про пограбування родини Фука.Цей злочин триває донині і тому будь-які докази, зібрані під час скоєння злочину, є неналежними.

А це означає, що всі докази, які які й навіть і були б на законних підставах, вони все одно були б неналежними, бо докази, зібрані під час скоєння злочину є неналжними.

12. - В наступних своіх інсценуаціях громадянин Резниченко заявляє, що начебто незаконні моі діі підтверджуються протоколом огляду, але в цьому протоколу огляду він забув повідомити хто робив цей протокол огляду. Якщо цей протокол огляду робив суддя,в  присутності особи, яка підозрюється в скоєнні злочину, тобто на принціпах диспозитивності  та змагальності то це мало б якийсь сенс приводити такі докази в якості обвинувачення, але якщо це проводили якісь там сторонні НЕВІДОМІ люди, яких навіть неможливо опитати у суді як свідків бо він не повідомляє їхні прізвища, вони не є правомочними встановлювати рівень провини і в тому рахунку оціночну характеристику публікацій.

Кожну публікацію можна зробити хибною, якщо розглядати її в різних аспектах. Тому якісь там публікації під будь-якими назвами є предметом розгляду окремих судових процесів, які не розглядаються не в межах кримінального провадження, а в межах цивільного судочинства, що підтверджено багатьма постановами Верховного Суду України, які фігурують у вигляді приниження честі та гідності, й уся інформація, поширена інтернет мережами розглядається не в межах кримінального провадження, а в межах цивільного судочинства.

Я вімагаю опитати у суді, наче військовослужбовця Паланюка, під присягою з обов'язковою демонстрацією ним посвідчення військовослужбовця і надання ним наказу командування ЗСУ, як стверджує Резниченко, яке підтверджувало б законність його знаходження за цією адресою і в цей час. Також цей Резниченко повідомляє що якоюсь судовою містичною єкспертизою був зроблений висновок, при цьому жодної можливості це зробити на змагальних підставах та з опитуванням  мене про факту якихось там висказувань чи роз'яснень, які висказування або які наміри публікації і так далі не було зроблено.
 Ніяких опитувань мене особисто громадянином Резниченко зроблено не було,  чим порушена процедура збору доказів, які зібрані з вигаданої та фабрикованими намірами очорнити будь які моі діі та інкримінувати як злочинні. При цьому громадянин Резниченко забув головні перші статті Кримінального кодексу України, де наголошено чорним по білому головну функцію і обов'язок досудового слідства, - зібрати під час досудового слідства для надання в суд, який потім буде зважувати реальність та відповідність дійсності доказів, зібраних досудовим слідством, шляхом змагальності сторін, і тільки після того буде винесений вердикт відповідності чи не відповідності даних доказів тим статтям, які начеб-то інкримінуються оцим слідчим. 

Проаналізувавши всі до одного 12 фактів неправдивого повідомлення суду начебто доказів, які вікористовує Резниченко у своіх обгрунтуваннях для покарання мене без суда, та порушення презумпціі невінності, він скоів цілу низку злочинних дій, а саме:
- підробив судовій документ - стаття 366 ККУ, 
- ввів у оману суд - ст. 384 ККУ, 
- навів своі інсценуаціі вігадки та припущення, 
а суд не має права користуватися припущеннями та вигадками.

Громадянин Резниченко далі наводить формальні виписки статтей, якими він обґрунтовує свої незаконні вимоги суду застосувати до мене вищу міру покарання судочинства України, позбавлення мене волі шляхом застосування обмеження волі домашнім арештом.  

Виходячи з вищесказаного, керуючись нормами прямої дії конституції України статтями 32, 55, 60, 62,  вимагаю :
1) встановити судом  безпідставність, безґрунтовність, невідповідність дійсності, повну відсутність документів, доказів, які б підтверджували хоч один з його фактів, вигадок та інсцинуацій, які нічого спільного не мають з доказами начебто моєі провини.2) Прошу опитати в судовому заіданні всіх осіб яких він перерахував у своєму клопотанні, як основних свідків,які могли б підтвердити або оскаржити правдивість його інсценуацій у суді під присягою.
 3) Прошу опитати громадянина Резниченко особисто,  під притяою, для підтвердження його повноважень у цьому досудовому слідстві. 

Я забороняю проведення судового розгляду без опитування Резниченка, так як це його оці 12 начебто доказів є головним предметом розгляду цього судового засідання.

4) Я заявляю, що будь-яке покарання, в тому рахунку позбавлення мене волі, навіть на одну хвилину, я вже не кажу за 60 діб або інший термін, будь-яке покарання, навіть домашні арешти, будь-які форми арешту, КПЗ, Сизо, це все має одну ознаку в межах міжнародного законодавства та в аспекті Конституціі України - це є ПОКАРАННЯ! 

Я забороняю застосовувати судом до мене міру покарання без постановлення у  суді головним предметом розгляду питання про мою провину, яке повинно розглянутись судом в диспозитивному, змагальному та правомірному В СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ без будь-яких вигадок, з повним обстеженням СУДОМ кожного наведеного начебто доказу моєї, якщо є, провини.

5) Я заперечую ПРОТИ безпідставних, безгромтовних, не підтверджених реальними конкретними доказами ВИГАДОК РЕЗНІЧЕНКА та вимагаю суд негайно повернути безґрунтовне, вигадане, сфабриковане та невідповідаюче дійсності, тобто нікчемне Клопотання від 14.05.2924 р. про застосування до мене крайню міру покарання позбавлення волі шляхом домашнього арешту, та встановити судом його нікчемність в зв'язку з тим, що жодний факт не підтверджений КОНКРЕТНИМИ РЕАЛЬНИМИ документами-доказами, а тільки вігадками та припущеннями Резніченка.

6) Вимагаю суд у випадку неприбуття когось з перечислених свідків перенести судовий розгляд до того моменту коли можна буде опитати свідків, бо головним джерелом отримання достовірноі інформаціі судом, є опитування живих свідків. Без опитування живих свідків я забороняю проводити судовий розгляд, бо він буде заперечувати основним засадам судочинства, які проголошують в перших статтях кримінально-процесуального кодексу диспозитивність законність всесторонньо обґрунтованість обстеження у судовому залі всіх доказів та інші.

Додатки:

ID:  1014088
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм
ВИД ТВОРУ: Страшилки Дитячі
ТЕМАТИКА: Патріотична лірика
дата надходження: 26.05.2024 15:31:11
© дата внесення змiн: 26.05.2024 15:40:03
автор: GoldKing

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (47)
В тому числі авторами сайту (1) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
x
Нові твори
Обрати твори за період: