Прочитаний :  212
|
Творчість |
Біографія |
Критика
II. КАРДИНАЛ
Патріярхові-Ісповідникові Йосифові І
II. КАРДИНАЛ
Інтродукція
З-під Розп'яття — взяли розп'яти,
Не дали й попрощатися з нами…
Цвіль бараку — твоя палата,
Ліс тайги — вівтарі та брами;
Люд сибірський — твоя громада,
І замок — це твої уста.
Будеш тут,
Будеш тут аж до зради
І себе, і Христа!..
Десятки неповторних літ —
Тайґа, тундра, прокльони, піт…
Дерев покоси… смертний крик…
Барак… погрози… большевик…
Десятки юродивих літ,
Що мали «обновити» світ,
Вселюдський світ — та без людини,
Народу цвіт — без України!..
Десятки літ — у порожнечу,
В осиний сніг, у заметіль, в хуртечу,
У реготання сніговій!..
О, неповторний духа бій!
Та що всі термопільські битви,
Коли в душі — десятки літ
Мовчазної, безсмертної молитви
Проніс ти крізь сибірський сніг —
І переміг!
В дорозі
Сива сибірська нудьга…
Мертва сибірська пурґа…
Біла від гніву тайга…
Серед ночі, повитої темними снами,
У барак увірвався чекіст:
— Сабірайся с вєщамі!
Зоря затріпотіла, мов свіча —
Зоря, примерзла до вікна бараку
Невтішно-гірко хтось крізь сон заплакав,
Хтось тихо скиглив, наче дитинча;
Всі спали покотом на нарах…
Лиш віч-на-віч чекіст і ти,
Вже високо,
Вже десь у Божих хмарах,
Яких ніхто не зможе досягти!..
Благословив ти з тих висот
Усіх, кому ім'я — народ,
Із ким ти жив, кому служив
І радо б душу положив,
Для кого всі десятки літ
Проніс так гордо честь і піт
Через сибірський переліг —
І переміг!
Зникає потягу закручена стріла…
Твій машиніст — із Київщини родом:
Його неначе доля зберегла
Для зустрічі із рідним, із народом,—
Довідавсь, православний, кого віз,
І, хоч мужчина — не ховає сліз…
Розтав Байкал… Повищали ліси…
Зникає сніг, як видиво примарне
Від сяйва Божої краси…
А ти вслухаєшся в далекі голоси,
І на крутім чолі — снуються думи хмарні;
Пливуть, пливуть вітрилами думки,
Дзвенять, дзвенять молитви водограї,—
І помахом дрижачої руки
Ти в машиністі — всіх благословляєш,
Усі народи,всі материки,
Всі космоси і — краї, і безкраї!
Далекий шлях із Воркути до Риму…
Молитву мовлять втомлені вуста…
Над димом потяга — могутній знак хреста
Розкинув руки владно, нескоримо…
У дим кадильниці
Ти обернув сибірський сніг,
Всім нам належачи — ти став собою,
Біблійним Йосифом підвівся над Землею!
Ти переміг в найважчому двобої,
І б'ють колеса по залізних реях:
Ти переміг! Ти переміг!! Ти переміг!!!
Рим
Над Вічним Містом—сонце, голуби
І небо — усміх вічної Мадонни…
Петра святого стоголосі дзвони
Звіщають новий день надії і журби,
І смутку й радости, спочинку й боротьби —
Життя земного неземні закони…
На римських вулицях — тисячоликий хор
Народів, націй і племен незнаних…
Пливуть річками всеземні прочани
На гойну площу, де Петрів собор.
Везуть калік… Ведуть сліпих — прозріти…
Сліпий веде сліпця… Тут зрячі і незрячі,
Стрункі й горбаті, ревні і ледачі…
І квітами по площі — діти…
І раптом — тиша, наче залп!
Вікно… Балькон… У білому — людина,
Яку Господь отут обрав за сина,
Щоб вивести народи із проваль,
Щоб колізей навіки був музеєм,
А не продовженням сибірських магістраль!
Благословляє води і народи
Отець Отців…
Упали на коліна
І білі, й чорні… Падають країни,
Віддаючи Всевишньому поклін,
Що підійма народи із колін!
Упала на коліна й Україна!..—
Благословляючи, чи знав,
Кого на площі він благословляв
Між ріками народу в ту хвилину?..
У тиші, що гула, як амонал,—
В старенькому плащі, на тверді римських плит,
Мов сизий голуб, наш стояв Митрополит —
Стояв його майбутній Кардинал.
Кардинал
Із далеких сибірських пустель
Ти приніс із собою хреста,
Для якого ні меж, ані стель;
Ти молитву приніс, що її шепотіли уста —
І спиняли сибірські сніги,
І змовкали в ту мить вороги;
І любов ти приніс, що плекаєм у серці своїм,
Із якою народний возводимо дім;
Ти нам Слово приніс,
Що колись в Назареті постало—
Будь же славний вовіки-віків. Кардинале!—
Ти, що хрест неземний в заметілях проніс,
Щоб свобода й добро Україну осяли,
Щоб земля обернулась із Острова Сліз
У Христові Сади,—
Кардинале!
Воркута… Рим і Львів…—
Скільки нам невідомих шляхів
Ти пройшов і ще пройдеш,
Щоб щастя засяло!..
Будь же славний вовіки-віків,
Всіх Знедолених Кардинале!
1966 р., Вашінґтон
|
|
