Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 13
Пошук

Перевірка розміру




Олесь Олександр

Прочитаний : 895


Творчість | Біографія | Критика

Святослав

Ніч  майова,  українська,  
Світло  місячне  тремтить…  
Все  заснуло.  Тільки  Ольга  
Над  колискою  не  спить.  

Над  дитиною  схилилась,  
Сон  рожевий  зовучи:  
“Спи,  мій  сину,  спи,  маленький,  
Треба  спати  уночі.  

Сплять  давно  уже  хозари,  
Печеніги  сплять  в  степах.  
Всі  заснули…  Спи,  мій  сину,  
В  золотих  дитячих  снах.  

Та  яким  же  неслухняним  
Народився  мій  синок!  
Ні  сповивачів  не  любить,  
Ні  шовкових  пелюшок.  

Знову  рученьки  згинає  —  
Наче  стримує  коня…  
Спи,  моє  мале  зернятко,  
Спи,  пташинонька  моя!  

Знов  схопився!  Щось  приснилось?!  
Оченята  аж  горять!  
Правда  —  щось  страшне  приснилось?!  
Спи:  давно  всі  діти  сплять.  

Соне,  соне  срібнокрилий,  
Не  жахай  страхами  ти,  
А  на  віченьки  дитячі  
Тихим  янголом  злети,  

Поведи  його  за  руку  
На  заквітчані  степи…  
Знов  прокинувсь!..  Святославе!  
Заспокойся,  тихо  спи…”  

Ллється  місячне  проміння,  
Над  землею  ніч  летить.  
Все  заснуло,  тільки  Ольга  
Над  колискою  не  спить.  

***  

Джерело:  О.Олесь.  “Княжа  Україна”.  —  Київ,  “Веселка”,  1991.  


Нові твори