Ті, що пішли до Бога - там де рай,
Над Україною тримаєте ви небо,
І чути клич:"Народе мій - вставай!,
Свободу не подасть ніхто для тебе!"
Додому журавлями, та у сни,
Ще вітерцем до рідного порога,
Сини, сини, соколики-сини,
Як вам потрібна наша перемога.
Не змиють і віки тої вини.
За "коридор зелений" і за втрати,
За те, що до жалобної стіни,
На зустріч з сином ходить тепер мати.
Галина Грицина.
