Іду край моря - на піску сліди,
Та їх змиває хвилею відразу,
Ми мріяли з тобою бути разом,
Чи доля розвела нас назавжди?
Тепер окремо - душі-острови,
Життя вирує наче шторм на морі,
Коханням лікували - біль і горе,
Чому штурвал тримати не змогли?
Не вижити окремо нам - ніяк,
Шукаємо спасіння - тануть сили,
Серцям кохання як в грозу маяк,
Дає сигнал, щоб ми не заблудили.
Галина Грицина.
чудова образність 
