Зламані ребра. Від куртки — шматки.
Та ці дурниці хіба є ціною
За всі сьогоднішні наші кроки,
За все те щастя, що сталось зі мною?
Щастя, бо з болем здавалось мені,
Що беркутня нас ось-ось переможе.
Ми не здались! А здалися вони!
Дякую, Господи! Дякую, Боже!
Бились ми за кожний метр, кожний крок,
Не даючи його вивезти далі.
І не дали, бо із нами був Бог,
І неймовірно щасливими стали!
Вирвали з лап порошенківських псів
Пана Михайла ми гарно, красиво.
Браття, о як я люблю вас усіх!
Ми переможемо! Разом ми — сила!
05.12.2017, Київ
